У Ейн-Геді є дві основні туристичні стежки. Одна, прогулянкова, призначена більшості відвідувачів заповідника. Інша, екстремальніша, підійде лише підготовленим туристам.
Ми пішли звичайною короткою туристичною стежкою. Вона починається біля входу в заповідник Ейн-Геді і потім йде вздовж струмка, праворуч каньйону Нахаль-Давид.
Спочатку стежка зовсім не складна. Далі є кілька невеликих підйомів та місць із сипучим ґрунтом, але загалом цей маршрут не важкий. Кінцева точка цієї стежки – водоспад Шуламіт (водоспад Давида). Звідси, але вже з іншого боку струмка, можна повернутись назад, до входу в заповідник.
Час, який знадобиться для проходження цього маршруту, становить близько 40-50 хвилин. Під час прогулянки Ви побачите численні водоспади, чагарники, круті кам’янисті схилу каньйону, а також місцевих тварин – даманів та гірських козлів.
Якщо у Вас ще залишиться вільний час, а Ваша фізична підготовка дозволяє лазити по горах, то одним відвідуванням водоспаду Шуламіт можна і не обмежуватися, а піти далі. Піднявшись до верхньої точки водоспаду Шуламіт (а це крутий підйом вгору з перепадом висот близько 30 метрів) Ви потрапите в печеру Дудаїм і до джерела водоспаду. Тут стежка закінчується і Вам доведеться повернутися назад. На це підйом і спуск доведеться витратити ще 45 хвилин.
Найскладніший маршрут у заповіднику Ейн-Геді – прогулянка по довколишніх горах каньйону. В цьому випадку від водоспаду Шуламіт треба не підніматися до печери Дудаїм, а йти вгору в гори. На цьому маршруті можна відвідати руїни храму, якому вже є 7 тис. років, побачити джерело Ейн-Геді, а також мляві плато скелястих гір. Цей маршрут займе близько 3-х годин і досить складний.
У будь-якому випадку не забудьте взяти воду – знаходиться у пустелі без води небезпечно для життя.