Ця невелика та затишна гавань зараз використовується для причалу яхт та прогулянкових човнів. Однак, так було не завжди.
Протягом більше двох тисяч років, з часів заснування Анталії у 2 столітті до н.е., ця гавань була другим за важливістю портом на південному узбережжі Туреччини. Сюди прибували судна з Стародавнього Риму, Візантії, Османської імперії. Це була головна морська брама в родючі долини півдня Туреччини. Від тих бурхливих часів збереглися потужні фортечні стіни, які закривають гавань з боку суші, а також сторожові вежі, гармати та інші споруди фортифікації.
У 20 столітті, після того як на околиці Анталії було збудовано великий сучасний порт, гавань Калеїчі стала грати лише декоративну та туристичну роль. Зараз тут можна посидіти у затишному кафе, або сісти на екскурсійну яхту, яка покатає Вас уздовж узбережжя Анталії у бік водоспаду Дюден.
Потрапити до гавані з центру Анталії (який знаходиться зверху гавані, на горі) можна двома шляхами – спустившись вузькими вулицями з боку старих кварталів району Калеїчі , або скористатися панорамним ліфтом (він є безкоштовним).
Поруч із гаванню Калеїчі знаходиться невеликий гарний піщаний пляж Мермерлі. Згідно з легендою, саме тут зустрічався давньоримський імператор Марк Антоній з єгипетською царицею Клеопатрою.