Музей Паровозів у Чамлику (Çamlık Buharlı Lokomotif Müzesi) – унікальний музей просто неба, розташований всього в 15 хвилинах їзди (в 14 км.) від турецького курорту Кушадаси.
Доїхати до музею парових локомотивів (паровозів) із Кушадаси досить просто. Треба сісти на автовокзалі міста на рейсовий автобус у напрямку Айдин. Він проїжджатиме якраз повз центральний вхід до музею. Час у дорозі близько 15-20 хвилин. Також сюди можна приїхати і автобусом із Сельчука, що їде маршрутом Сельчук – Айдин). Точна адреса музею: Çamlık, Merkez, 35920, Selçuk. İzmir.
Територія музею паровозів невелика, але доглянута. Тіні, щоправда, не дуже багато. Влітку буде спекотно.
Музей Паровозів у Чамлику працює щодня. Влітку сюди краще приїжджати з ранку, оскільки музей знаходиться далеко від моря і вдень буде спекотно. Не забудьте взяти із собою головні убори. Вартість вхідного квитка низька – 5 лір. Дітям та відвідувачам ресторану, розташованого на території музею, вхід безкоштовний.
Загальний вигляд території музею в Чамлику. Тут знаходиться понад 30 паровозів.
Територія музею не дуже велика, її можна обійти за 30 хвилин. Але якщо почнете заходити у вагони і підніматися на паровози, то тут можна провести кілька годин. До речі, це одна і перевага музею в Чамлику перед іншими, тут усі експонати можна чіпати руками, заходити всередину…
Ми в кабіні старовинного паровоза. Тут було робоче місце машиніста.
Трохи історії. Музей паровозів у Чамлику було відкрито на місці старого залізничного депо у 1991 році. Залізнична гілка, що веде з Ізміру в Айдин через Чамлик, є найстарішою в Туреччині, її побудували в 1866 році.
Вагони в музеї представлені різні: пасажирські, вантажні, поштові…
Зараз у музеї знаходиться понад 30 паровозів (парових локомотивів), а також різна техніка: пасажирські та вантажні вагони, крани, дрезини, інші механізми. Найстаріший паровоз, що знаходиться в музеї, був побудований 1887 року компанією Роберта Стівенсона. Найновіший – у 1951. Також тут є два унікальні паровози, що працюють не на вугіллі, а на дровах і паровоз – снігоочисник, з гігантським пропелером на носі.
Паровий локомотив у музеї паровозів у Чамилці. Більшість паровозів акуратно пофарбовані, але подекуди трохи іржаві.
Вагони в музеї паровозів представлені також різні, від простих пасажирських до розкішного вагона-будинку першого президента Турецької Республіки Кемаля Ататюрка, побудованого в Німеччині в 1926 році. Щоправда, на жаль, коли Маша Паша відвідувала цей музей, вагон Ататюрка був закритий. Але до всіх інших вагонів нам вдалося зайти.
Старовинний вагон для заможних пасажирів. Тут багато місця, є м’які меблі. Але вагон явно потребує реконструкції.
Паровози були привезені до Туреччини з різних країн, переважно з Європи. Вони були реставровані, але частково, у багатьох місцях видно іржу та тріщини, а в деяких вагонах порване оббивка та розбите скло. Будьте уважні. На деякі паровози підніматися небезпечно (особливо дітям). Близько десятка паровозів знаходяться на спеціальному розподільчому ремонтному колі, яке теоретично навіть можна прокрутити (але ми не пробували).
Звичайний старовинний пасажирський вагон. Виглядає акуратно.
Окрім паровозів та вагонів у музеї в Чамлику є окреме крите приміщення де знаходиться кімната із залізничним обладнанням, а також інтер’єр старовинного привокзального кафе.
Старовинна залізнична техніка. Тут є навіть маленький кран.
При музеї працює ресторан – кафе. Ціни помірні, правда офіціанти дуже неквапливі, нам довелося довго чекати нашого замовлення. Але їжа виявилася смачною. Біля ресторану є невеликий дитячий майданчик, на жаль, він у поганому стані та потребує ремонту.
